Загинув 17 серпня 2016 року від чисельних осколкових поранень під час мінометного обстрілу т.зв. «промзони» під Авдіївкою (Донецька область), потрапивши, крім цього, під завал.
Працював газозварювальником у приватного підприємця. Призваний за мобілізацією 27 січня 2015 року, по закінчені терміну уклав контракт на подальшу службу.
Залишилися мати, дружина та четверо дітей - три доньки й син (1998, 2001, 2004 та 2008 р.н.).
Указом Президента України № 511/2016 від 19 листопада 2016 року «за особисту мужність виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Похований в смт Кельменці.
.jpg)
Спогади (Громадські новини):
«Сергія скоро мали міняти, він мав йти на ротацію. Будував плани на майбутнє…», – розповідає побратим Володимир.
«Сергій міг би залишитися у запасному районі, але тричі відмовлявся. Він поїхав в Авдіївку у промзону. Був мінометний обстріл – 122-й. Осколки потрапили в нього, ще й зачепило колону, колона лягла і разом з колоною плити – Сергія придавило… Так він загинув… А Сергій був чесним, порядним, добросовісним, користувався великим авторитетом серед особового складу, міг зробити гарну військову кар’єру. Шкода, що йогов же нема з нами… Сергієм може пишатися не тільки Кельменецький район, Буковина, а й вся Україна. Він справжній Герой», – каже головний сержант 5-ї БТГ 81-ї ДШБ, прапорщик Володимир Ткач.
«Сергій був дуже доброю, чуйною, толерантною людиною, хорошим сім’янином. Коли прийшла повістка, не ухилявся, а сказав: «Хто як не я? Хто поїде захищати Україну?», – згадує сусідка загиблого Сергія Ольга Мельник. За її словами, до війни Сергій працював газозварювальником у приватного підприємця у Кельменцях.
«Сергій був дуже хорошою людиною, зразковий сім’янин, батько 4-х дітей. Пішов служити по мобілізації у 2015 році, потім підписав контракт. І ось в День його Народження сталася така трагедія. Оскільки Сергій – батько 4-х дітей, то міг бути звільнений від служби. Але Сергій вважав це своїм обов’язком, тому фактично він пішов добровольцем. Ми усіляко будемо підтримувати родину загиблого Героя», – сказав Кельменецький селищний голова Сергій Буняк.
Указом Президента України № 511/2016 від 19 листопада 2016 року «за особисту мужність виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Похований в смт Кельменці.
.jpg)
Спогади (Громадські новини):
«Сергія скоро мали міняти, він мав йти на ротацію. Будував плани на майбутнє…», – розповідає побратим Володимир.
«Сергій міг би залишитися у запасному районі, але тричі відмовлявся. Він поїхав в Авдіївку у промзону. Був мінометний обстріл – 122-й. Осколки потрапили в нього, ще й зачепило колону, колона лягла і разом з колоною плити – Сергія придавило… Так він загинув… А Сергій був чесним, порядним, добросовісним, користувався великим авторитетом серед особового складу, міг зробити гарну військову кар’єру. Шкода, що йогов же нема з нами… Сергієм може пишатися не тільки Кельменецький район, Буковина, а й вся Україна. Він справжній Герой», – каже головний сержант 5-ї БТГ 81-ї ДШБ, прапорщик Володимир Ткач.
«Сергій був дуже доброю, чуйною, толерантною людиною, хорошим сім’янином. Коли прийшла повістка, не ухилявся, а сказав: «Хто як не я? Хто поїде захищати Україну?», – згадує сусідка загиблого Сергія Ольга Мельник. За її словами, до війни Сергій працював газозварювальником у приватного підприємця у Кельменцях.
«Сергій був дуже хорошою людиною, зразковий сім’янин, батько 4-х дітей. Пішов служити по мобілізації у 2015 році, потім підписав контракт. І ось в День його Народження сталася така трагедія. Оскільки Сергій – батько 4-х дітей, то міг бути звільнений від служби. Але Сергій вважав це своїм обов’язком, тому фактично він пішов добровольцем. Ми усіляко будемо підтримувати родину загиблого Героя», – сказав Кельменецький селищний голова Сергій Буняк.
Немає коментарів:
Дописати коментар