неділя, 17 липня 2016 р.

Потарайко Сергій Дмитрович

Потарайко Сергій Дмитрович (30 січня 1984 року, село Плоска Путильський район - 15 липня 2016 року, поблизу міста Мар'їнка, Донецька область) -  Розвідник 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Був розвідником, мав позивний «Мольфар».

Був зареєстрований у селі Плоска (Путильський район), але все життя прожив у Чернівцях. навчався у чернівецькій школі №28. На фронт пішов, підписавши контракт на військову службу навесні 2016 року.

Поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) троє військовослужбовців потрапили у засідку під час виконання бойового завдання. Куля влучила Сергію у голову, він загинув миттєво. Тіло добу не могли вивезти з поля бою через обстріли.

Намагаючись врятувати побратимів, ще один буковинець, 20-річний Павло Юрбаш з с. Сергії, потрапив у полон.

 Похований на Алеї Слави на Центральному кладовищі Чернівців.



Залишилися мати, брат, сестра та дружина.

Спогади друзів (АСС)

Позивний «Франц», побратим Сергія Потарайка: «С первого дня он взял в руки автомат и с первого дня вел борьбу с врагом. Ежедневные обстрелы, военные действия. Он ни разу не отвернулся, не ушел, выполнял поставленные задачи. Шел в рейд на задание, с которого не вернулся, ребята попали в засаду, враг не дремлет».

Ольга Камська, однокласниця: «Дуже щирий і добрий погляд. У нього були щирий і добрий погляд. Нам пощастило, бо ми були разом з цими добрими очима.»

Наталя Денисик, перша вчителька Сергія Потарайка: Вольовий, відповідальний і любов до України, бо в іншому випадку він би сидів тут»

Немає коментарів:

Дописати коментар