На фронт пішов добровольцем, підписавши контракт у квітні 2016 року. Хотів піти ще раніше, але чекав на повернення старшого сина, який служив у зоні АТО.
Спогади, опубліковані у виданні "Хотинські вісті"
– Він був справжнім патріотом. Під час однієї з хвиль мобілізації просився на фронт замість сина, котрий отримав повістку. Тоді ми його не призвали, – пригадує районний військовий комісар Ігор Шевчук. – Однак цієї весни одразу після проходження навчальних зборів загону територіальної оборони він зголосився підписати контракт і піти служити до лав Збройних сил. Після перепідготовки В. Ротаря направлено для проходження служби до 10-ої гірсько-піхотної бригади, яка на той час уже перебувала у зоні АТО.
– Того злощасного дня ми прибули в район Мар‘їнки, – розповідає заступник командира із виховної роботи підрозділу, де служив наш земляк, – щойно особовий склад пройшов інструктаж та отримав бойові завдання, як раптом нас «накрили» із крупнокаліберної артилерії. Упродовж двох годин ми не могли підняти голови. Бомбили нас жорстоко.
Під час того обстрілу нашого земляка було смертельно поранено.
– Ми нічого не змогли вдіяти – поранення було не сумісним із життям, – продовжує військовослужбовець. – Він загинув миттєво.
Спогади, опубліковані у виданні "Громадські новини"
До війни чоловік працював у місцевому колгоспі, потім – у Долинянській середній школі. «На фронт просився ще під час перших хвиль мобілізації у 2014 році. Казав, що «не мають вбивати наших синів, замість них воювати підуть батьки». Військкомат довго не призивав Валерія, бо все-таки йому було 53 роки… І в нього син нещодавно повернувся з війни. Виховав 2-х синів, дідусь 6-ти онуків», – розповіла в.о. старости села Долиняни Валентина Дутчак.
Хотинщина в жалобі… У Долинянах сьогодні в останню путь провели Героя Валерія Ротаря…Заступник командира 8-го окремого механізованого батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади з позивним «Іванич» розповів про обставини загибелі Валерія Ротаря. «Він був у моєму підрозділі менше доби… Валерій мав змінити зв’язківця, який потрапив у шпиталь. І тут почалися обстріли, яких я давно не бачив. Осколок від 150-ки к потрапив Валерію в сонну артерію… Смерть настала за лічені хвилини… Лікар розповідав, що кров била фонтаном… Це було несумісно з життям… А людина він був хороша…», – каже «Іванич».
Хотинщина в жалобі… У Долинянах сьогодні в останню путь провели Героя Валерія Ротаря…«Дуже хороший чоловік був… Такий безбідний був – прийде світло зробить, радіоточку полагодить – дадуть 3 рублі – він довольний, дадуть поїсти – він довольний. Добре людям послужив він…, – каже чоловік сестри загиблого Героя Володимир. Односельчани також відгукуються про чоловіка тільки хорошими словами.
Хотинщина в жалобі… У Долинянах сьогодні в останню путь провели Героя Валерія Ротаря…53-річний боєць пішов до війська добровольцем у квітні цього року, одразу після військових навчань на полігоні «Прибан» у Сторожинецькому районі. Саме в цей час з війни демобілізувався його син.
Хотинщина в жалобі… У Долинянах сьогодні в останню путь провели Героя Валерія Ротаря…«Валерій Ротар загинув боєць вночі 5 липня 2016 року неподалік Мар’їнки під час обстрілу його підрозділу з артилерії ворога. Повістка прийшла синові, батько хотів піти воювати замість нього, аби не гинули молоді хлопці... Сина демобілізували навесні у 2016 року. Тоді батько вкотре звернувся у військкомат, йому запропонували пройти навчальні збори». Він пройшов навчання на полігоні «Прибан» і підписав контракт. Він дуже рвався на передову…, – розповів військовий комісар Хотинського району Ігор Шевчук.
Поховали Валерія Ротаря на кладовищі села Долиняни.
Залишилися мати, сестра, двоє дорослих синів, 1984 і 1990 р.н.
Немає коментарів:
Дописати коментар