Загребельний Степан Ігорович

Загребельний Степан Ігорович (3 березня 1989 року село Коболчин Сокирянський район - 12 червня 2015 року поблизу Опитного Донецька область) - навідник-оператор розвідувального відділення взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Загинув в районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні.  

Після строкової служби в ЗСУ продовжив служити за контрактом. Останнім часом працював у рідному селі на різних роботах. Мобілізований 1 березня 2015 року. Після підготовки в центрі «Десна» був відправлений в зону АТО (за інформацією http://nekropole.info/ ).

Інформація, фото та відео з сайту 0372

17 червня 2015 року селі Коболчин на Сокирянщині в останню путь провели буковинського героя  - 26-річного Степана Загребельного.  Хлопець був розвідником. Загинув герой, виконуючи  бойове завдання  під Опитним  у Донецькій області 12 червня 2015 року - підірвався на фугасі.

Квіти, вінки, траурна хода, військовий оркестр і  ридання рідних  -  село Коболчин  прощалося зі своїм героєм. Мешканці села виходили на дорогу, якою йшов похорон, аби схилити голову перед бійцем, який захищав рідну землю  на Сході України. Сліз не стримували ні малі, ні старі.

„Дуже хороший хлопець був... Це перший загиблий в Сокирянському районі - дай Боже, щоби останній. І чомусь ми бачимо, що забирають на війну найбідніших, які не можуть відкупитися від служби”, - каже односельчанин загиблого Володимир.
„Та Степан  мені був як рідний... Дуже шкода. Мій син теж зараз там, на війні”, -  витираючи сльози розповідає односельчанка Ольга.

Степан закінчив училище й отримав  фах слюсаря, тракториста. У березні  хлопця призвали в армію. Бойову підготовку він пройшов у навчальному центрі "Десна" на Чернігівщині. Після цього  бійця відправили  на фронт у складі 93-ї механізованої бригади.

„Йому прийшла повістка. Він беззаперечно поїхав захищати нас, дітей і нашу Україну. Він мріяв дослужити  до свого строку, повернутися додому і виховувати свого сина. Мріяв жити,  працювати... Він мені говорив: „Мамо, якщо не закінчиться війна до завершення мого строку, я обов’язково залишусь до кінця. Останній раз я розмовляли з ним в неділю, 7 червня, а його дружина розмовляла зі Степаном  за півгодини до його смерті... Він у мене дуже-дуже хороший був, є і буде”, - розповіла, плачучи,  мати загиблого Ольга Загребельна.

Провести в останню путь свого підлеглого приїхав командир розвідувального відділення. Він йшов попереду похоронної  процесії - ніс фотографію Степана.
"12 червня під час проведення розвідки на „БМП-2” підірвався на фугасі. У нього був   позивний "Кухар",  тому що   смачно готував. Він був завжди позитивним, справжнім солдатом, нічого не боявся, захищав нашу Вітчизну. На жаль, нас покидають кращі з кращих”, - розповів командир  розвідвідділення Максим.
У Степана Загребельного залишилися дружина, дев’ятимісячний син, старший брат і батьки. 

Поховали героя  у рідному селі Коболчин на місцевому кладовищі.